Прокрастинація. Чому війна загострила симптоми? | GoBeauty
Прокрастинація. Чому війна загострила симптоми?, Фото 1057

23 серпня 2022

Поділитися:

Прокрастинація. Чому війна загострила симптоми?

Ви заводите будильник на сьому, щоб перед роботою встигнути позайматися спортом, приготувати смачний сніданок або доробити той шматок роботи, який мав бути зроблений ще позапозавчора. Бадьоро встаєте під звучання мелодії, відкриваєте першим ділом стрічку новин і… Так і залишаєтеся лежати у ліжку до того моменту, коли на роботу вже треба навіть не бігти, а летіти на всіх парах, ковтаючи, не прожувавши, бутерброд. Знайомий перебіг подій? Мозок кожної людини може паралізуватися від поганих новин, а під час війни, коли таких новин, на жаль, вистачає щодня, вийти з, так би мовити, повного паралічу буває ох як важко. І ось у двері вже стукає (тук-тук-тук) солодке слово «прокрастинація», яке, мабуть, сьогодні вже відомо кожному українцю.


Common:header.Blog, Фото 1057
фото: www.istockphoto.com

Як зазначено у Вікіпедії, прокрастинація – психологічний термін, що означає схильність людини відкладати неприємні завдання на потім, тяжіння до справ, що приносять більше задоволення або швидкий результат.


Common:header.Blog, Фото 1057
фото: www.istockphoto.com

Причин для прокрастинації достатньо: це і страх, і лінь, і висока напруга, і безвідповідальність, і відсутність мотивації, і надмірне навантаження, а як результат - виснаження.


Чому ж стан прокрастинації настільки загострився під час війни? Все просто: страх (навіть так: СТРАХ), такий собі стан хвилювання та тривоги зразу помножився на 100. До страху неправильно зробити якусь роботу або щось не встигнути додалися страхи набагато сильніші: за своє життя, за життя нашої країни. Та й мотивацію інколи треба гарно пошукати, коли навколо всі сурми сурмлять про ядерку.


«А воно лікується?», - запитаєте ви? Ну, можливо, й не лікується, але «таблетка щастя» точно покращить стан будь-якої людини! Отже, чим «лікувати» прокрастинацію під час війни?


  1. Оточення. Воно важливе, воно, навіть, надзвичайно важливе. Старайтеся не спілкуватися з тими, у кого все й завжди «зрада» або «все пропало, збирай пожитки й тікай швидко кудись, щоб згодом не летіти як фанера над Парижем» і т.д., і т.п. Повірте, в оточенні кожного з вас знайдуться люди, які чітко вірять у нашу перемогу, бо так сказав Арестович, англійський екс-генерал чи бабуся Галя-провидиця з сусіднього під’їзду. Байдуже, завдяки чому і як вони вірять, головне тут чітка й непохитна віра. А ще, люди, які мають непохитну віру у свою країну, найчастіше вірять і у інших людей. Бо віра для них – не виняток, а правило. Спілкуйтеся з тими, хто вірить у вас, у ваші таланти та у те, що все вийде. Знайте, це важливо.

  1. Пізнання нового. Не припиняйте вчитися ніколи. Радянська і пострадянська школи, хоч і давали ґрунтовні знання, проте не вчили головному – треба вчитися постійно поки ти живеш. Зі зростанням знань страх, який є основоположником всього, що зв’язано з прокрастинацією, зменшується. Спробуйте інколи, замість того, щоб відкрити у сотий раз новини, почитати книгу з робочої тематики. Нові ґрунтовні знання = нові більші досягнення на роботі.

  1. «Пряничок». Відкладіть батіг під час війни якнайдалі від себе. Моzzкалі вже подбали про те, щоб все українське суспільство було нещадно «бите». Тіште себе. Радійте тихо і вголос кожному вашому успіху. Винагороджуйте, дякуйте собі. Подяка може проявлятися і у вигляді нового одягу чи маленької приємності для дому, і у вигляді чайку зі смаколиком під час робочої перерви.

  1. Приклади успішності. В оточенні будь-якої людини є хоча б один приклад, коли хтось досяг висот завдяки своїй працелюбності чи надзвичайній вдачі. Хто й під час військових дій у нашій країні вірить у себе й у свою вдачу. А чому б вам не повірити дуже сильно у себе? Ви теж зможете досягти такої успішності, правда?

Прокрастинація могла б стати чудовим способом відпочити, якби не докори сумління, які поїдають людину зсередини. Тому радимо не затримуватися надовго у ній і йти далі, так само вперто, як і Україна йде до своєї перемоги!