Ревайлдінг та наша потреба в природі
Ревайлдінг – це природоохоронна ідеологія, спрямована на відновлення екосистем такими, якими вони були до втручання людини. Здійснюється ця ідеологія за допомогою повернення великих тварин на місця їх споконвічного проживання, з яких вони були витіснені внаслідок людської діяльності. Повернення таких тварин, в свою чергу, запускає цілий ряд процесів, що сприяють підвищенню біорізноманіття. Наприклад, якщо повернути вовків на територію, де вони раніше проживали, але де зараз накопичилося багато оленів, вовки будуть тримати їх поголів’я під контролем. Таким чином, олені не будуть з’їдати всі рослини в лісі, і ними зможуть харчуватися інші тварини, у яких буде більше шансів вижити через різноманітність кормів. В оптимальному біоценозі комфортно існувати і людині.
Чому нас так тягне до природи
Кожна людина підсвідомо тягнеться до природи. Суєта великого міста з нескінченними переживаннями і тривогами висмоктує практично всі сили. Зовсім не дивно, що безліч людей готові проміняти комфорт, наданий цивілізацією, на відпочинок біля річки або озера з мінімальними зручностями. Саме тому останній туристичний тренд – еко-готелі, забронювати номери в яких можна тільки заздалегідь. Деякі екотуристи перетворюються навіть в екопоселенців, вивозячи свої сім’ї на «ПМЖ» в ліс. А ще природа здатна бути ресурсом, наділяти нас енергією. Повернувшись з парку ми відчуваємо себе відпочилими, повними сил, а медитації і енергетичні практики на природі завжди найпотужніші. До речі, вчені довели, що сільський житель або людина, яка має дачу (земельний наділ), відчуває менший стрес, ніж житель квартири. То чи варто кинути все і переїхати жити в ліс або як мінімум за місто?
Чи таке гарне життя в лісі
Так, жителі мегаполісів часто страждають на астму, алергію і депресію. Але в той же час вони менш схильні до ожиріння, суїциду, рідше гинуть від нещасних випадків. У старості вони більш задоволені життям і, в загальному, живуть довше, ніж їх ровесники в сільській місцевості.
Хоча міста асоціюються у нас з забрудненим повітрям, злочинністю і стресом, життя в сільській місцевості теж не позбавлене серйозних недоліків. Наприклад, комахи, які переносять хвороби, павуки та кліщі, здатні отруїти вам ідилію життя на природі.
У деяких випадках забруднення навколишнього середовища поза містами може бути навіть серйознішим: наприклад, в 2015 році в Індії воно стало причиною смерті 1,1 млн жителів, з яких 75% живуть у сільській місцевості. В основному через те, що сільські жителі піддаються більшому ризику, часто дихаючи продуктами згоряння – як під час роботи на сільгоспугіддях, так і вдома, при спалюванні дров і коров’ячого посліду, використовуваного в якості палива в домашніх осередках.
В Індонезії практика вирубування і спалювання лісів стає причиною токсичного смогу, що висить місяцями, від якого навіть часом страждають сусідні країни – Сінгапур, Малайзія і Таїланд.
Забруднення повітря димом від лісових пожеж знайоме жителям всієї південної півкулі – від Південної Америки до південної Африки. (Справедливості заради, треба відзначити, що повітря в південній півкулі все ж таки чистіше, ніж у північній – просто тому, що там живе менше людей.)
Який висновок можна зробити? Можливо, просто добре там, де нас немає?
