Вегето-судинна дистонія – один з найбільш суперечливих діагнозів. Лікарі щодо цього питання розділилися на два табори: одні вірять в існування загадкової хвороби, а інші – лише посміхаються. Причому останні впевнені, що пацієнт з таким діагнозом, просто погано обстежений, тобто і не хворий, і не здоровий. Проте наявність проблем з тиском значно погіршує якість життя. Які відхилення свідчать про наявність ВСД і як жити з таким діагнозом? З цим розбирався GoBeauty Blog.
Симптоми та діагностика ВСД
Захворювання має такі ознаки:
- невмотивована тривожність, безпричинне занепокоєння, нервозність, різні страхи, безсоння;
- підвищена чутливість до зміни погоди, збільшення фізичних навантажень, нервової напруги;
- прискорене серцебиття;
- стрибки артеріального тиску;
- можливі панічні атаки, відчуття внутрішньої напруги, нестачі повітря, різкий жар, підвищена пітливість, різке збліднення обличчя;
- нудота, часті запаморочення, переднепритомний стан.
Діагностика хвороби проводиться шляхом виключення інших патологій, які могли викликати схожу клінічну картину. При підозрі на ВСД зазвичай призначається загальний набір аналізів:
- аналіз крові (аби переконатися, чи немає анемії або запальних процесів внутрішніх органів);
- аналіз калу на яйцегліст (щоб переконатися, що у пацієнта немає глистових інвазій, які можуть давати схожу картину);
- аналіз сечі (щоб виключити ураження нирок або наявність цукрового діабету);
- вимір пульсу;
- вимірювання артеріального тиску.
Крім того є багато функціональних видів діагностики (по Фолю, біокоректор, Аберон), які дозволяють судити про стан вегетосудинного тонусу. Допомагає в постановці діагнозу і пневмотахометрія – метод діагностики, що дає уявлення про злагодженість роботи симпатичного і парасимпатичного відділів. Крім того, грамотний невропатолог може призначити ЕКГ (щоб оцінити роботу серця), відправить вас до окуліста (який зможе заглянути в очне дно і визначити стан судин). Якщо людина скаржиться на болі в спині, їй порадять зробити МРТ проблемного відділу хребта або ж доплерографію. Якщо дистонія супроводжується головним болем, зазвичай проводиться УЗД судин голови або МРТ головного мозку (це дороге дослідження дозволяє виключити наявність пухлин мозку).
Лікування ВСД
Боротьба з захворюванням завжди комплексна і включає три основні підходи.
- Оптимізація режиму дня, контроль над співвідношенням сну і неспання, регулярні фізичні навантаження, уникнення психоемоційного впливу (стреси, комп’ютерні ігри, відвідування гучних місць та ін.). Іноді показана сімейна психотерапія, раціональне харчування та інше.
- Фізіотерапевтичні процедури, такі як масаж, лікувальні ванни, голкорефлексотерапія, ароматерапія.
- При нестачі немедикаментозного лікування застосовують препарати, підібрані в залежності від типу порушення тонусу. Для зменшення активності симпатичної нервової системи застосовують препарати магнію, седативні засоби рослинного походження, спазмолітики (папаверин), транквілізатори і антидепресанти. Для зменшення парасимпатикотонії вживаються ноотропні засоби, адаптогени рослинного походження (елеутерокок, женьшень, родіола рожева), кофеїн та інші психостимулятори в невеликих дозах.
Важкі вегето-судинні кризи нерідко вимагають невідкладної допомоги з використанням більш сильнодіючих засобів.
Профілактика ВСД
Попередити хворобу можна тільки одним способом – вести здоровий спосіб життя. Цей метод має і гарний «побічний» ефект – здорова і красива шкіра, а іноді і струнка фігура.
