Хворіти чи не хворіти? У нас завжди є вибір | GoBeauty
Хворіти чи не хворіти? У нас завжди є вибір, Фото 878

06 серпня 2022

Поділитися:

Хворіти чи не хворіти? У нас завжди є вибір

Сівер Тетяна,

Дипломований психолог, психосоматолог

Консультант-провідник у світ психосоматики. Працює з різними захворюваннями через психіку, використовуючи закони НГМ (Нової Германської Медицини)


Common:header.Blog, Фото 878

Тетяно, сьогодні ми поговоримо про зв’язок стриманих емоцій, переживань та проявів у тілі на прикладі дітей. Але розкажіть спочатку, будь ласка, Вашу історію. Ви займали високу посаду у великій міжнародній IT компанії. Чому вийшло так, що ви вирішили змінити професію та піти у світ психотерапії?


Я почала б свою розповідь зі спогадів з мого дитинства – я дуже любила розгадувати всякого роду загадки, головоломки, а детективи були моєю пристрастю. Та що й казати, я досі захоплююся детективними історіями, коли маленька зачіпка чи незначне спостереження приводять до розкриття злочину.


Вже в дорослому віці мені вдалося задовольнити мій допитливий розум, який жадав важких завдань та пошуку складних відповідей, працюючи аналітиком в IT компанії. Але народження другої дитини раптово відкрило переді мною двері в іншу сферу – психологію, а саме психосоматику.


Вся справа в тому, що мій син, починаючи з трьох місяців, дуже часто хворів на обструктивні бронхіти. Я почала ставити собі питання: чому мої діти такі різні? Старша дочка практично не хворіє, а молодша дитина, будучи на грудному вигодовуванні, навпаки? Пізніше я почала відзначати обставини, за яких починалася хвороба, і все частіше помічала багато збігів. Я продовжувала день за днем ​​шукати інформацію, доки не зіткнулася із законами Нової Германської Медицини.


Для мене це було наче грім серед ясного неба! Приховані переживання, випадки, коли внутрішні очікування не співпали з реальністю, травматичні події та внутрішні конфлікти можуть оживати в тілі. Якщо рішення не було знайдено в психіці, то тіло намагатиметься знайти його через хворобу, а, маючи симптом, можна зрозуміти з чого все почалося і як зробити так, щоб хвороба більше не повторювалася. НГМ чітко пояснює з біологічної точки зору, чому мозок запускає програму під назвою “хвороба”.


Тут для мене почалася моя особиста справжня детективна історія із зачіпками у вигляді симптому та розслідуваннями-дослідженнями – навіщо і чому. Все, як я люблю. Ще важливим моментом для мене стало те, що терапевтичний процес – це робота з людьми. Саме цього мені дуже не вистачало в ІТ.


До речі, бронхіти у сина пройшли одразу, як тільки я розібралася із собою та своїми внутрішніми конфліктами (так-так, вам не почулося, саме із собою). Чи не це є найкращим підтвердженням того, що я зробила правильний вибір?:)



Дедалі частіше батьки і навіть традиційні медики згадують про таке поняття, як «психосоматика». Нещодавно випадкова співрозмовниця біля дитячого майданчика розповідала, що кожного разу, коли вони з чоловіком їдуть на відпочинок без дитини, то в неї різко починається кон’юнктивіт. Чи правда, що діти – це дзеркала, що відображають те, що відбувається в сім’ї? Що в такому разі робити батькам? Не їздити взагалі у відпустку (якщо ми говоримо про приклад саме цієї родини)?


Все вірно, діти, у зв’язку зі своїм віком і становленням психіки, найвразливіші в емоційному плані у своїй сім’ї. За різними даними, дитина до 7 років перебуває у особливому поєднанні з мамою, тобто. підсвідомо відчуває все те, що відчуває мама. В описаному Вами випадку, якщо це дитина до 7 років, то мамі потрібно звернути увагу на свої переживання щодо поїздки. Чи відчуває вона провину, що їде? Чи вона хоче їхати? Чи довіряє тому, з ким дитина залишається? Якщо це дитина, якій більше ніж 7 років, то треба поговорити з нею, що вона відчуває, коли батьки їдуть? Якщо говорити в парадигмі НГМ, то кон’юнктивіт можна описати, як конфлікт “втратити когось значущого з виду”. Розкрутити ситуацію самостійно часом складно. Але психотерапевти спеціально створені для того, щоб допомагати людям побачити себе і свою ситуацію із боку та змінити ставлення до неї.


Я вважаю, що багатьох хвороб можна уникнути шляхом розмов з дітьми про почуття. Про те, що відчувають дорослі в різних ситуаціях і про те, з чим стикатися діти в саду, школі чи іншому просторі. Але тут важливо вміти грамотно ставити запитання.


Часто батьки, коли діти хворіють, впадають у жахливий стан – там буває і тривога, і провина, і почуття жалю до дітей, і повне безсилля через неможливість скасувати хворобу чи хворіти замість них. Все це дуже з’їдає зсередини. Скажіть, через таку реакцію шлях до одужання дітей забирає менше або більше часу, сил, енергії?


Як я говорила раніше, діти дуже чутливі та відчувають переживання та тривогу батьків, навіть якщо дорослі ретельно це приховують. Тому хвора дитина буде відчувати ті ж переживання, і її шлях до одужання може бути більш тривалим. Простий приклад: закоханій людині складно захворіти. Порівняйте: організм виробляє підвищену кількість окситоцину, дофаміну, серотоніну, коли людина відчуває любов. У разі тривоги виробляється адреналін, кортизол та норадреналін. У якому випадку організму знадобиться більше ресурсів для одужання? Відповідь очевидна.



Давайте пройдемося по всіх популярних хворобах у дітей: температура, кашель і нежить. Як усі ці хвороби можна пояснити за допомогою психосоматики? Чи насправді хвороба може зійти на ні за допомогою правильно поставленого питання?


Перш ніж розглянути хвороби з боку психосоматики, я хотіла б зробити акцент на тому, як НГМ визначає хворобу. Хвороба – це спеціальна програма, яка запускається на момент Х з низки причин. Вона має 2 фази протікання: активна фаза та фаза відновлення. Ось тут дуже важливим є момент: температура свідчить про перехід цієї програми з активної фази до фази відновлення. Інакше кажучи, те, що вважаємо хворобою, найчастіше, вже процес відновлення організму. І ось, усвідомлюючи це, правильно поставлене питання допомагає людині зцілятися швидше. Наразі це звучить як фантастика, але НГМ дає чіткі відповіді з біологічної точки зору, чому так відбувається.


Але повернемося до температури. Вона свідчить, що напередодні вирішилося щось важливе, що були хвилювання, переживання. У мене була історія, коли я дуже переживала через те, як я здам один важливий іспит. Я багато готувалася. Одразу ж увечері після іспиту у мене піднялася температура. Думаю, кожен зможе згадати схожу історію у себе чи у своєї дитини.


Кашель може говорити про те, що напередодні було порушено межі людини (якщо говорити іншими словами – ворог на території). Кордони можуть бути як територіальні, так й особисті. Історія з раптовим кашлем у моєї дочки тому доказ. Вранці я завезла абсолютно здорову дочку до школи, але за годину мене попросили забрати її через дуже сильний кашель. Я забрала. Справді, кашель був дуже інтенсивний. Але дорогою додому ми говорили. Я ставила питання, що трапилося, на кого злиться, де було порушено її права. Виявилося, що у школі був неприємний інцидент, де її потреба не тільки не була почута, але й цілком проігнорована. Вона відчувала найсильнішу лють. Ми проговорили все, я підтримала її у почуттях. Ми посміялися. Внаслідок цього вдома кашлю вже не було.


Нежить може говорити про неприємну ситуацію («погано пахне»), небезпеку, а у випадку з дітьми – про відсутність значущого дорослого поруч.


Тому, ставлячи запитання, ми знаходимося, з одного боку, в контакті з дитиною, показуємо, що нам цікаве її життя і вона сама, а з іншого – витягуємо назовні її внутрішні переживання, з якими наодинці складно впоратися.


З Ваших соцмереж видно, що ви часто влаштовуєте пошуки «за гарячими слідами». Розкажіть, будь ласка, нашим читачам історію, яка нещодавно сталася з Вашим сином? Яким чином пов’язані між собою репетиція новорічного свята у п’ятницю та висока температура у сина в понеділок?


Дійсно, я іноді пишу про те, чому симптом виникає у моїх дітей. Найчастіше вдається обійтися питаннями. Один із недавніх прикладів. У сина раптом у понеділок піднялася температура, а інших симптомів не було. Про що для мене каже температура? Фаза відновлення (термінами НГМ)


Отже, вирішилася якась ситуація, де було дуже багато переживань сина.


Суть ситуації: у п’ятницю на репетиції у школі син не запам’ятав за ким йому говорити слова. Він поділився зі мною своїми переживаннями у суботу. Ми домовилися, що у понеділок уранці я з ним уточню у педагога деталі. Для мене тема моментом закрилася. Але для сина, певне, залишилася відкритою. Так вихідні й пройшли для нього з фоновим переживанням.


І ось ранок понеділка – нарешті все стане зрозуміло. Конфлікт вирішено – температура. Температура різко почала знижуватися лише тоді, коли син отримав повідомлення від педагога з уточненням, коли йому говорити.


Заходьте в мій Facebook та Instagram. Я багато пишу про ситуації із життя. Іноді навіть прочитання історій стає терапевтичним процесом.

https://www.facebook.com/tatyana.khavrykina

https://www.instagram.com/sivertetyana



Добре, тоді розкрийте секрет для наших читачів – як зробити так, щоб дитина менше хворіла? Чи тут є якийсь секрет?


Моя відповідь на питання про секрет здоров’я у дітей проста – займайтеся своїм життям, змістіть фокус на себе, але при цьому спілкуйтеся з дитиною на предмет її почуттів, переживань. Чудова практика: перед сном всією родиною зібратися та проговорити яким був день? За що дякуєте, а з чим не хочете більше зустрічатися? Знаходьте свої питання та ритуали.


Також запрошую, звичайно, Вас до себе на консультацію.


Насправді хворіти чи не хворіти – це вибір кожного. Що обираєте ви?