5 фільмів з Монікою Беллуччі, які має переглянути кожен

Легендарна акторка Моніка Беллуччі вперше з’явилася на екрані в 1990 році і більш ніж за 30 років в кінематографі знялася у всіляких картинах: від італійської класики до французького арт-хаусу і культових блокбастерів.

«Малена», 2000

Найвідвертіший італійський режисер Джузеппе Торнаторе дав Белуччі головну роль у своєму фільмі «Малена» і назавжди закріпив за нею статус найсексапільнішої жінки сучасності. Акторка грає дорослу дочку шкільного директора в ідилічному містечку на південному узбережжі міжвоєнної Сицилії. Вона типова сицилійська дівчина – незалежна, рішуча і шалено красива. Для місцевих підлітків вона об’єкт бажань, але для всіх інших – джерело скандальних пліток. Картину Торнаторе люблять порівнювати з стрічками Фредеріко Фелліні «Амаркорд» та «8½», за її нарочито сексуальні підліткові фантазії. Звичайно, «Малена» – більш проста історія, але Беллуччі вдається якнайкраще прикрасити її.

«Незворотність», 2002

Скандальний французький трилер зі сценами насильства від режисера Гаспара Ное. Події у фільмі розкриваються в зворотному хронологічному порядку. Напередодні старту зйомок у режисера було всього три сторінки сценарію, в якому містився лише опис сюжету. Тому всі діалоги героїв – повна імпровізація. Прем’єра стрічки відбулася на 55-му Каннському кінофестивалі. Фільм настільки шокував гостей заходу, що більше двох сотень людей вийшли із залу, а деякі навіть скаржилися на погане самопочуття.

Можливо, причина успіху фільму – загострення пристрастей, які вирували в серцях акторів, та це відмінно вплинуло на їх роботу. Тому фільм «Незворотність» не міг не потрапити в наш рейтинг кращих.

«Шалена кров», 2008

Італійці люблять історії про нещасну, а краще, трагічну любов. Таку, щоб дихання перехоплювало, хотілося б пережити те саме – хвилювання, страх, біль і невимовне щастя водночас. «Шалена кров» відповідає всім правилам «гри». До того ж фільм заснований на реальних подіях. В основі сюжету історія кохання двох акторів Освальдо Валенті і Луїзи Ферідині. Довгий час Феріда домагалася розташування свого кумира, але лише досягнувши певних висот у професії, змогла звернути на себе його увагу. Дія розгортається в самий розпал Другої світової – не знаючи куди податися і найменше бажаючи бути втягнутими в політичні ігри, Освальдо і Луїза знаходять притулок серед фашистів. Поза часу, поза воєн, поза політичних розбіжностей вони любили один одного і мистецтво, поки… Але не будемо розкривати всі карти.

«Не озирайся», 2009

Ця містична мелодрама – справжнє диво сучасного кінематографу. Письменниця Жанна в дитинстві потрапила в автомобільну аварію, і тепер значна частина життя буквально стерта з її пам’яті. Намагаючись повернути втрачені спогади, Жанна виявляє в собі дивні зміни: відтепер в дзеркалі вона бачить зовсім іншу жінку, чоловік, діти починають здаватися їй сторонніми і малознайомими людьми. Легко було б припустити, що героїня, яку зіграли відразу дві актриси, Моніка Беллуччі і Софі Марсо, просто божеволіє, однак для режисера це було б занадто просто. Істина, яка, здавалося б, лежить на поверхні виявляється не більше ніж обманкою, міражем. Жанна має здійснити непросту подорож по Італії, а заодно і за власними спогадами, в спробі відшукати відповіді на свої запитання.

«Стукачка», 2010

Є речі вічні. Наприклад, поняття моралі, яке для кожного своє. Чи можна вважати аморальною жінку, яка заради того, аби заробити грошей для дочки, покриває работоргівлю? На це питання вам належить знайти відповідь після перегляду драми, а заодно і першого повнометражного фільму режисера Лариси Кондрацькі. Починати свій шлях в світ великого кіно з драми – сміливо. Та в фільмі є все, від чого у любителів подібних історій завмирає серце і від захвату тремтять коліна – приглушені тони, ніби там, де вершиться зло, завжди похмуро і накрапає ​​дощ, і красиві жінки, котрі стали на стежку війни від безвиході. «Стукачка» – гостросоціальна драма, блискучий дебют Лариси Кондрацькі.